Головні астрономічні події липня!

Головні астрономічні події липня! 🔭✨

✅4 липня - Земля проходить афелій (це точка, коли наша планета на орбіті найдалі розташована від Сонця).

✅12 липня - зближення Марса і Місяця на нічному небі.

✅14 липня - протистояння Юпітера. У цей день складаються найкращі умови для спостережень за планетою протягом року.

✅17 липня - зближення Венери і Місяця у ранковому небі.

✅21 липня - протистояння Сатурна. У цей день складаються найкращі умови для спостережень протягом року.

✅22 липня - вечірня елонгація Меркурія. Кутова відстань від Сонця складе 20 градусів. Елонгація - це різниця екліптичних довгот планети і Сонця. 

✅29 липня - пік активності метеорного потоку Південні Дельта - Аквариди. Очікується до 15 метеорів на годину.

Космічний готель

🚀 Американська компанія Space Perspective зробила анонс: вже через чотири роки буде відкрито готель в космічному просторі. Він буде виглядати як капсула на повітряній кулі. Цей стартап планують запустити в 2024, але вже сьогодні прогнозують йому популярність серед людей із засобами. Відомо, що вартість такої подорожі буде починатися з 125 тисяч доларів, спонсором проекту виступає співзасновник стартапу - компанія World View.

🚀 Також вже зараз розробляють і космічний корабель, який буде доставляти туристів в їх готель. Робоча назва проекту - "Нептун", випробування призначені на наступний рік. Час перебування в космосі обмежать, це буде період від двох до шести годин.

Затемнення Сонця

Дорогі друзі!

21 червня 2020 року відбудеться кільцеподібне затемнення Сонця! Максимум затемнення припадає на 9 год 40 хв київського літнього часу.

У цей день з 09 год 00 хв за київським літнім часом на ютуб-каналі «Все про Всесвіт» Іван Крячко розповідатиме про кільцеподібне затемнення Сонця зокрема й про затемнення Сонця і Місяця загалом.

Ютуб-канал «Все про Всесвіт» — це проєкт благодійного фонду «Нова Уранія».

Літнє сонцестояння 2020

Зазвичай літнє сонцестояння відбувається 21 червня, а у високосні роки ця дата випадає на 20-те число першого літнього місяця.

Так, у 2020 році літнє сонцестояння відбудеться 20 червня о 21:44 за UTC. Але якщо рахувати за київським часом, то в Україні вже настане 21 червня, 00:44.

Тривалість найдовшого дня в році буде 17 годин і 33 хвилини. А найкоротша ніч триватиме менше 6,5 годин і складе всього чверть доби.

День літнього сонцестояння – це астрономічне явище, коли нахил осі обертання Землі щодо Сонця приймає своє мінімальне значення в році – 23,27 градуси. Це означає, що в цей час наша планета максимально розгортається своєю Північною півкулею на Сонце.

Чому день літнього сонцестояння отримав таку назву? Адже Сонце ні на хвилину не зупиняється в своєму русі. Насправді в цей день Сонце досягає максимально високої точки над земним обрієм, і тому здається, що воно на якийсь час начебто зависає в зеніті, стоїть на місці і нікуди не рухається.

З дня літнього сонцестояння в Північній півкулі починається літо за астрономічними годинами. Саме від цього дня світлий час доби починає поступово спадати, а ніч, навпаки, зростати. І так триватиме до самого дня зимового сонцестояння, 22 грудня.

Як визначили радіус Землі

Ератосфен вперше в світі вирахував радіус Землі в день сонцестояння - 19 червня 240 року до н.е. 

Дослідник дізнався із листа, що у Сієні (сучасний Асуан) опівдні в день сонцестояння сонце освітлює дно найглибших колодязів, і якщо заглянути у колодязь, то можна побачити тінь від своєї голови та віддзеркалення сонячних променів навколо цієї тіні. З цього Ератосфен зробив висновок, що у Сієні сонячне світло має падати точно під прямим кутом до поверхні землі. У той ж час у Александрії тіла відкидають тінь, сонце тут відхилилося від зеніту на кут в 7,2°. Це є кут між радіусами проведеними з центру планети до міст Сієна та Александрія. (відповідні кути при перетині паралельних прямих третьою) Розділивши повне коло (360°) на 7,2° Ератосфен визначив, що відстань між містами становить 1/50 екватора планети. Визначивши відстань між містами в 5 000 стадій, весь екватор дорівнював 250 000 стадій. Пізніше цю величину було збільшено до 252 000 стадій.

Визначити, наскільки ці оцінки близькі до реальності, важко, оскільки невідомо, яким саме стадієм користувався Ератосфен. Але якщо припустити що мова йде про грецький (178 метрів), то його радіус Землі дорівнював 7082 км, якщо єгипетський, то 6287 км. Сучасні виміри дають для усередненого радіуса Землі величину 6371 км. Що робить вище описаний розрахунок видатним досягненням і першим досить точним розрахунком розмірів нашої планети.

https://cutt.ly/xuIshWm

Подорож на Нептун

NASA офіційно заявило, що готує нову космічну місію. В недалекому майбутньому космічне агентство запустить космічний корабель, який відвідає восьму планету Сонячної системи – Нептун, а також вивчить його супутник Тритон. У місії буде три основні цілі: визначити, чи є підземний океан джерелом крижаних гейзерів, нанести на карту частину поверхні супутника Тритона ( "Вояджер-2" дослідив лише близько 40% поверхні супутника) і розплутати таємницю дивно молодоъ поверхні місяця Нептуна.

Нептун відвідав лише один космічний корабель – "Вояджер-2". Максимальне зближення в 48 тис. кілометрів відбулося 24 серпня 1989 року. Але тоді космічний апарат пролетів повз і зміг лише відкрити завісу таємниць цієї планети. При цьому найбільше уваги вчених привернула не планета як така, а її супутник Тритон. Знімки, відіслані назад на Землю, відкрили величезні поклади замерзлого азоту, ландшафт, який інтригує своєю "динною кіркою", гейзери, а також слабку атмосферу з хмарами.

Титан

Новий аналіз даних зонда Cassini показав, що Титан віддаляється від Сатурна вдесятеро швидше від попередніх оцінок, а його орбіта росте на цілих 11 сантиметрів на рік. 

Орбіти масивних тіл в сучасній Сонячній системі стабільні, але зовсім не вічні. Повільно, на масштабах мільйонів років, планети зміщуються далі від Сонця, а більшість супутників — далі від своїх планет. Наприклад, Місяць віддаляється від Землі на швидкості близько 38 міліметрів в рік, а розрахунки для супутника Сатурна Титану показують, що його орбіта має збільшуватися на 10 міліметрів. Однак нові дані спростовують ці викладки, показуючи, що швидкість збільшення орбіти Титану досягає пристойних 11 сантиметрів на рік. Про це Валері Лані (Valеry Lainey) і його колеги з Європи, США і Китаю розповідають в статті, опублікованій в журналі Nature. 

Збільшення орбіти великих природних супутників викликається приливним прискоренням. Тяжіння Місяця, який обертається над Землею, створює приливну хвилю в океанах, яка огинає планету з заходу на схід. З-за того, що сама Земля обертається трохи швидше Місяця, ця хвиля отримує додатковий поштовх і злегка випереджає в русі супутник. Її власна додаткова маса притягує Місяць, злегка прискорюючи її обертання і збільшуючи орбіту. На щастя, зсув цей занадто повільний для того, щоб варто було серйозно побоюватися втратити наш улюблений супутник в найближчі мільярди років. 

Титан — найбільший і найцікавіший понад 80 супутників Сатурна, на якому є навіть рідкі «водойми» — також потроху віддаляється від своєї планети. Американський зонд Cassini, який пропрацював в системі Сатурна 13 років, за цей час він здійснив 10 зближень з Титаном, протягом яких наземні телескопи ретельно відстежували швидкість його руху. Ця радіометрія дозволила вченим оцінити, як гравітація супутника впливає на рух зонда, і точно розрахувати його орбіту. Паралельно проведені і астрометричні розрахунки. Орієнтуючись по зірках на тлі знімків, зроблених тоді Cassini, вчені точно простежили за змінами положення Cassini щодо супутника. 

І той, і інший метод показали, що радіус орбіти Титану зростає за рік на цілих 11 сантиметрів. Дослідники пов’язують цю «шалену» швидкість з ефектом «резонансного захоплення» (resonance locking), який ще кілька років тому передбачив один зі співавторів роботи, Джим Фуллер (Jim Fuller) з Каліфорнійського технологічного інституту. Згідно з цією версією, деформації Сатурна, викликані обертанням Титану, відбуваються в резонансі зі швидкістю руху самого супутника. Це і надає супутнику додатковий імпульс. 

Варто додати, що сьогодні Титан обертається на висоті 1,22 мільйона кілометрів — близько 20 радіусів Сатурна, далеко за межами його кілець, — але він утворився, мабуть, набагато ближче. Передбачається, що, як і інші великі супутники газових гігантів, Титан сформувався практично одночасно зі своєю планетою. Сталося це близько 4,6 мільярда років тому, і, судячи по швидкості Титану, за цей час система Сатурна повинна була неабияк підрости.

Якби планети були на відстані від Землі як Місяць ...

Андромеда

Андромеда - спіральна галактика, схожа на Чумацький Шлях, однак більша за розміром. Вона знаходиться на відстані 2,5 мільйона світлових років від нашої Галактики, і це доволі невелика відстань за космічними мірками.

На нічному небі Андромеду можна розгледіти без допомоги телескопа або іншого оптичного інструменту. Однак у великих містах через світлове забруднення ймовірність побачити цю галактику без бінокля або телескопа досить низька. Якщо небо прозоре і при цьому не надто засвічене (скажімо, на міській околиці або в неосвітленому парку), то цілком можливо!

Туманність Андромеди виглядатиме як маленька, витягнута пляма світла - розмита та без чітких країв. Вона схожа на «небесну хмаринку» або на «клаптик туману», як називали її різні автори.

Рентгенівська обсерваторія NuSTAR.

Вісім років тому, 13 червня, NASA запустили унікальну рентгенівську обсерваторію NuSTAR.

З її допомогою вчені вивчають самі екстремальні об'єкти у Всесвіті - чорні діри, нейтронні зірки, наднові і багато іншого - за допомогою високоенергетичного рентгенівського зору.

Найяскравіші зорі

Позаземні цивілізації

Вчені дійшли до висновку, що у Чумацькому шляху існують 36 позаземних цивілізацій, здатних до контакту один з одним.

Крістофер Конселіс, професор астрофізики в Нотінгемському університеті і співавтор дослідження, пояснив, що для підрахунку кількості таких цивілізацій вчені використовують так зване рівняння Дрейка. У нього входять декілька змінних — від середнього числа зірок, які щороку утворюються в галактиці, до часового проміжку, протягом якого цивілізація посилає сигнали. Через цю оцінку кількість цивілізацій варіювалася від нуля до декількох мільярдів.

Тепер вчені змінили кілька факторів і уточнили рівняння новими даними і припущеннями. «По суті, ми зробили припущення, що розумне життя буде формуватися на інших [схожих на Землю планет так само, як це відбувається на Землі, тому через кілька мільярдів років життя автоматично повинно було сформуватися як природна частина еволюції», — сказала Конселіс.

Беручи це до уваги, вчені підрахували, що сьогодні в Чумацькому Шляху існує близько 36 цивілізацій, здатних спілкуватися один з одним. Команда вчених додає, що людство повинно вижити, принаймні, ще 6 тисяч років для встановлення двостороннього спілкування з цими цивілізаціями, оскільки найближча така знаходиться, на думку фахівців, 17 тисячах світлових років від Землі.

New Horizons

Відповідальна команда НАСА, яка займається дослідницькою місією супутника New Horizons, представила внутрішньому керівництву нові знімки зоряного неба, які були отримані безпосередньо з супутника на Землю. Найбільш дивовижний факт такого отримання знімків криється в тому, що на даний момент супутник New Horizons знаходиться приблизно в 4 мільярди миль від нашої планети, так що на його знімках зоряне небо представлено в абсолютно іншому світлі - а точніше, розташовані на ньому зірки і інші космічні орієнтири розташовуються зовсім не так, як це можемо відстежити ми з Землі, що вказує на успіх місії.

Суть цього візуального ефекту полягає в тому, що фахівці НАСА порівнюють нові і старі знімки зоряного неба, таким чином поєднуючи їх між собою і візуально відображаючи різницю в розміщенні і відстані між окремо взятими зірками і кластерами зірок.

Все це дозволяє представити набагато більш точну і певну карту зоряного неба, що, в кінцевому підсумку, дозволяє нам розширити наше розуміння щодо галактик навколо нас.

Лист в майбутнє

25-го листопада 2018 року німецький астронавт Александр Ґерст записав звернення до своїх онуків у модулі "Cupola" Міжнародної космічної станції

Пояс життя

↕ Зона, придатна для життя — область поблизу зорі, де температура, створювана за рахунок поглинання випромінювання зорі твердою поверхнею екзопланети чи іншого твердого тіла, придатна для існування рідкої води. Рідка вода на сьогодні вважається необхідною умовою для можливості виникнення життя земного типу, оскільки вона потрібна для біохімічних реакцій. 

В англомовній літературі населену зону також називають зона Золотоволоска (Goldilocks Zone).

Підтвердження теорії Эйнштейна

Вчені підтвердили правильність загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна в найбільш екстремальних областях у Всесвіті. Про це повідомляє New Scientist.

За словами дослідників, перевірка ключового принципу загальної теорії відносності за допомогою трьох зірок показала, що всі об'єкти падають з однаковим прискоренням незалежно від їх складу.

Такий висновок узгоджується з наріжним каменем теорії Ейнштейна, відомим як принцип еквівалентності. Згідно з ним, будь-які два об'єкти в одному і тому ж гравітаційному полі повинні падати з однаковим прискоренням незалежно від їх маси або складу. Передбачається, що цей принцип продемонстрував ще Галілео Галілей, коли скинув з Пізанської вежі дві сфери різної маси.

Дослідник Гійом Воізін з Манчестерського університету у Великобританії і його колеги підтвердили цей принцип, дослідивши рух білої карликової зірки і пульсара, що обертаються навколо ще одного білого карлика.

"Це як Галілей скидав предмети з Пізанської вежі, але в набагато більшому масштабі. Це випробування того, що два об'єкти однаково реагують на третій", - говорить Воізін.

Однак в тесті була своєрідна хитрість. Згідно з деякими теоріями, пульсар повинен був вести себе інакше, ніж інші зірки, адже пульсари набагато масивніші й компактніші. Але, відстежуючи положення трьох зірок аж до наносекунди, команда вчених дійшла висновку, що перший білий карлик і пульсар прискорюються в напрямку другого білого карлика з однаковою швидкістю, що й підтверджує загальну теорію відносності.

Життєвий цикл зорі

Магнітар SGR1935+2154

Астрономи з Італії та Іспанії виявили, що магнітар SGR 1935+2154, який являє собою особливий різновид нейтронної зірки з надзвичайно сильним магнітним полем, знову активізувався, випускаючи рентгенівські і радіопромені. Цим він нагадав загадкові швидкі радіо сплески - високоенергетичне космічне явище, яке до цих пір не отримало вичерпного пояснення.

Магнітар SGR 1935+2154, знайдений в 2014 році, часто демонструє вибухову активність. Об'єкт швидко обертається, здійснюючи оборот за 3,25 секунди, а швидкість уповільнення становить 0,0413 наносекунди в секунду. Ці значення вказують на те, що нейтронна зірка досягає віку 3600 років, а сила магнітного поля на полюсах оцінюється в 440 трильйонів гаусів. Нові спостереження показали, що в 2020 році магнітар вступив в нову активну фазу.

З моменту реактивації об'єкт видав безліч рентгенівських спалахів, а також два яскравих мілісекунд радиоимпульса, що нагадують швидкі радіовсплесков (FRB), одним з вірогідних джерел яких якраз є магнитари.

За три дні до реактивації SGR 1935+2154 володів рентгенівської світностію на рівні чотири децілліона (10 в 33-й ступеня) ерг в секунду, проте після цей показник виріс до 250 децілліонов, що є найпотужнішою спалахом з виявлених на даний момент.

Малі тіла

Вулкани п'яти світів

Вулкани п'яти світів - Венери, Землі, Марса, Іо та Енцелада 🌋

Сонце у розрізі

Фобос

Кратер Стікні (Stickney) - найбільший метеоритний кратер на Фобосі, природному супутнику Марса, його названо на честь Ангеліни Стікні (Angeline Stickney), дружини астронома Асафа Голла (Asaph Hall), який виявив супутники Марса у 1877 році.

Діаметр Стікні - 9 км, що становить практично половину діаметра Фобоса. Фото було зроблене камерою "HiRISE" апарата "Mars Reconnaissance Orbiter" 23-го березня 2008 року.

Затемнення у червні

Затемнення у червні

19 червня вдень відбудеться затемнення Венери Місяцем. А ось 21 червня можна побачити кільцеподібне затемнення Сонця. Така небесна подія відбувається, коли Місяць перебуває трохи далі від Землі, тому його диск стає меншим, ніж диск Сонця. Коли супутник перекриває зірку, утворюється красиве, вогняне кільце. 

Кільцеподібне затемнення Сонця 21 червня 2020 року зможуть спостерігати жителі понад 100 країн світу. Найкраще його буде видно в Африці (східна частина континенту), на півдні і сході Азії.

Максимальна тривалість повної фази затемнення 21 червня 2020 року становить 38 секунд. Найкраще це явище буде видно в північній частині Індії (штат Уттаракханд). Точний час – 6:39:59 за UTC або 9:39:59 за київським часом. Жителі Індії, а також прикордонних районів Китаю, зможуть спостерігати яскраве кільцеподібне затемнення Сонця.

В Україні і Білорусі буде спостерігатися мінімальна фаза затемнення – незначне потемніння сонячного диска і закриття Місяцем краєчка Сонця. Максимальна видимість – в 9:04:33 за Києвом.

Життя поза межами Землі

Астрономам з німецького Інституту досліджень Сонячної системи Товариства Макса Планка вдалося виявити першу потенційно населену планету, розташовану в системі зірки сонячного типу.

Жовтий карлик Kepler-160, що знаходиться на відстані трохи більше 3100 світлових років, має масу в 0,9 маси Сонця, радіус - 1,1 його радіуса, а світність практично така ж, як у Сонця.

Досі були відомі дві екзопланети, обидві істотно більші Землі і на занадто близьких до зірки орбітах: судячи з усього, це спопелілі, розпечені світи. Однак у новій статті, опублікованій в журналі Astronomy & Astrophysics, Рене Хеллер (René Heller) і його колеги повідомляють про ще двох кандидатів, на присутність яких вказують відхилення в русі відомих планет.

Одна з них, гігантська Kepler-160d, не проходить на тлі диска своєї зірки, тому не була помічена в даних попередніх спостережень. Але куди цікавішою виявилася інша - KOI-456.04, радіус якої оцінюється всього в 1,9 радіуса Землі, причому повний оберт навколо Землі вона робить за 378 діб. Таким чином, KOI-456.04 дивно близька до нашого звичного світу і сама по собі, і за характеристиками своєї зірки. За словами астрономів, до сих пір не було відомо жодної подібної далекої системи.

З понад 4000 з відомих на сьогодні екзопланет більшість - газові гіганти, подібні до Юпітера або Нептуна. «Суперземель» - планет земного типу, які масою перевищують нашу не більше ніж в 10 разів - відкрито лише кілька десятків.

Коли вся родина на одному фото

Родинне фото

ТАЄМНИЦІ МКС

Цікаві факти про МКС, які Ви, можливо, не знали

1. Міжнародна космічна станція - найдорожчий об'єкт, коли-небудь побудований людством.

2. П'ять модулів МКС побудовано Росією, сім - США. По одному модулю побудували Японія і Євросоюз.

3. МКС можна розгледіти з землі неозброєним поглядом, вона є третім за яскравістю об'єктом на нічному небі після Місяця і Венери.

4. Зареєструвавшись на сайті НАСА, можна отримувати на свій мобільний телефон повідомлення кожного разу, коли над вами буде пролітати МКС.

5. На борту МКС зберігається «Диск Безсмертя» - сховище інформації, що несе зашифровані ДНК видатних людей на кшталт Стівена Хокінга.

NIZER, ТА ЙОГО РОБОТА

Ви можете задатися питанням: що тут зображено? Повітряні маршрути? Інформація рухається по всьому інтернету? Магнітні поля перетинають активні області на Сонце?

Фактично, це карта всього неба в рентгенівських променях, записана Дослідником нейтронної зірки НАСА (NICER - прилад для проведення астрофізичних спостережень). Основні наукові цілі NICER вимагають, щоб він націлювався і відстежував космічні джерела, коли станція обертається навколо Землі кожні 93 хвилини.

Карта включає дані за перші 22 місяці наукової діяльності NICER. Кожна дуга відстежує рентгенівські промені, а також випадкові удари енергійних частинок, захоплених під час нічних рухів NICER. Яскравість кожної точки на зображенні є результатом цих вкладів, а також часу, витраченого NICER в цьому напрямку. Розсіяне світіння проникає в рентгенівське небо навіть далеко від яскравих джерел.

Мандрівка по поверхні планет

Знімки з різницею в 50 років

Зліва на фото - знімок, який зробив апарат «Луна 3» в жовтні 1959 року. Він не відрізняється гарною якістю, але саме завдяки йому людство нарешті дізналось як виглядає невидимий з Землі бік Місяця.

Праворуч - зображення, складене з безлічі знімків апарату Lunar Reconnaissance Orbiter, який зараз обертається навколо Місяця.

А це поверхня Місяця сфотографована 30-го травня 2020 року, червона цятка - місце посадки місячного модуля "Apollo-15"

Автор: Ralph Smyth

Так виглядає Сонячне затемнення із космосу

Де знаходиться найхолодніше місце

Проксіма Центавра та її планети

Науковці виявили другу планету навколо Проксими Центавра

Червоний карлик Проксима Центавра, який перебуває на відстані лише 4,2 світлових років від Землі, є найближчим сусідом нашого Сонця.

Першу планету навколо цієї зорі виявили у 2016 році, а цьогоріч команда науковців на чолі з Марією Дамассо (Maria Damasso) з Італійського національного інституту астрофізики (Istituto Nazionale di Astrofisica) заявили про можливе виявлення ще однієї планети у системі.

Нещодавно група науковців з США підтвердила існування планети після аналізу даних отриманих телескопом "Габбл" 25 років тому (!).

Після цього американці об'єднали інформацію "Габбла" з інформацією "Дуже великим телескопом" Європейської південної обсерваторії (Чилі) для того, щоб зібрати додаткову інформацію про планету, названу Proxima Centauri c.

Планета приблизно у сім разів масивніша Землі, один оберт навколо свого світила вона робить за 1907 днів.

Місяць сьогодні просто вражає.

Початок нового циклу Сонячної активності

Тим часом перед початком літа після довгого затишшя розпочався новий 11-річний цикл сонячної активності. Поки доволі слабкої, але перші сплески вже зареєстровано. Ця подія співпала по часу з черговим наближенням космічного апарату Parker Solar Probe до Сонця, тому, скоріш за все, одночасні спостереження проводилися багатьма радіотелескопами. На жаль, через потужні грози у нашій періодично вимикалося світло, але деякі цікаві події ми також змогли зафіксувати. На рисунку сплеск ІІІ типу прийнятий за допомогою радіотелескопа ГУРТ 1 червня та сам радіотелескоп навколо якого зацвіли маки.

Цитати відомих людей

Астронавти, що побували на Місяці

Фото усіх людей, які побували на Місяці, лише четверо з них досі живі: Базз Олдрін (Apollo-11), Девід Скотт (Apollo-15), Чарльз Дюк (Apollo-16) та Гаррісон Шмітт (Apollo-17) 

Червень готує багато видовищ!

У червні сонячне та місячне затемнення

[https://bit.ly/2zWv3J5]

Сузір'я літнього неба

Величезний спалах енергії

Близько 3,5 мільйонів років тому надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Чумацький шлях випустила величезний сплеск енергії. 

Наші предки, які жили на африканських рівнинах, ймовірно, засвідчили б цей спалах як примарне сяйво високо над головою в сузір'ї Стрільця. Це могло б тривати протягом 1 мільйона років.