Вага на різних планетах

Crew Dragon у космомосі, мої вітання!

Отже, злетіли.

І все лише починається.

12 хвилин знадобилось РН Falcon9, для виводу космічного корабля Crew Dragon на низьку опорну орбіту (НОО), або Initial orbit, або ж Parking orbit. 

На першій світлині показаний момент ДО відділення космічної капсули від другої ступені, (11 хвилин і 40 секунд). Це момент, коли зв‘язка сягнула стабільної орбіти. 

Невдовзі відбудеться роз‘єднання (deploy) і Baby Dragon вирветься з пазурів Falcon9.

Після чого його швидкість буде стабільно дорівнювати 7,9 км/с, а висота вар’юватись від 198 до 204 кілометрів. Таким чином траєкторія буде являти собою еліпс, а період обертання приблизно від 88 до 89 хвилин.

На цій орбіті інженери мають здійснити ряд технічних перевірок (для цього був спеціяльно створений check list). Зокрема перевірять тиск палива, електроживлення, проведуть діагностику авіоніки і зв‘язку.

Після цього розпочнеться підйом на підхідну орбіту до МКС. Це буде довгий шлях, протягом котрого ЦУП у Ґоторні слідкуватиме і за автоматичним режимом слідування за траєкторією, і за ручним. Астронавти і ground control мають відчути, як рухається корабель, бо на симуляторах, це одне, а наживо - ... має бути так само :)))

Маршрут Baby Dragon показано на світлині номер три.

Після того, як корабель прийде на підхідну, траєкторію (проходить у 2,5 кілометрах паралельно траєкторії МКС), автоматика підведе капсулу до точки waypoint 0, котра знаходиться у 400 метрах до МКС. З цієї точки автоматика оцінить поточне положення, і зі швидкістю RATE 1,2 m/s, пересуне корабель у точку waypoint 1, котра знаходиться у 220 метрах од порту Harmony - кінцевої точки першої частини подорожі. 

Ця точка знаходиться на межі так званої «keep out sphere», тобто зони, у якій можливий лише один маневр - стиковка. 

І саме з цієї точки, ви, дорогі мої читачі, намагались пристикувати Baby Dragon до матінки ISS (МКС). Тільки наживо, звісно, цього зараз ніхто не робитиме. 

З waypoint 1 до waypoint 2 - рівно 200 метрів (од waypoint 2 до МКС - 20). Там швидкість коливатиметься від 0,7 до 0,5 m/s. (помалу, помалу)

І, нарешті, на останніх п‘яти метрах, трастери Baby Dragon дадуть зворотній імпульс на -0,2 м/с, щоб погасити швидкість і не вдарити кораблем об станцію. 

Ну а поки 19-годинна подорож триває, і ви спробуйте пристикуватись: https://iss-sim.spacex.com (усі рекомендації тут: (https://www.facebook.com/100000243415384/posts/3999816056703135/?d=n)

Стиковка, нагадаю, відбудеться 31 травня о 10:20~29 AM EDT (у Києві буде 17:20)

Не пропустіть.

Перша жінка яка розгорнула український прапор в космосі

Гайдемарі (Гайді-Марія) Стефанишин-Пайпер – астронавтка NASA з українським корінням, восьма жінка в світі, яка вийшла у відкритий космос, має звання капітана (полковника) Військово-морських сил США.

Доставка вантажу на МКС

Японський грузовий корабель HTV-9 прибув на станцію ​ після п'ятиденного рейсу.

Звісно, після першого погляду на нього, хочеться пожартувати про те, що тепер МКС не відчуватиме дефіциту пива, але ми не будемо. Бо насправді в кораблі знаходилося більше чьотирьох тонн різноманітних грузів для екипажу Expedition 63.

Ось так виглядає північне сяйво з космосу

Вплив галактики Стрільця на еволюцію Чумацького шляху

Маленька галактика під назвою Стрілець впливає на еволюцію Чумацького Шляху протягом мільярдів років. Кожен раз, коли вона проходить близько до нашої галактики, вона викликає величезні спалахи зореутворення, які можуть навіть бути причиною народження Сонця.

Томас Руїс-Лара з Інституту астрофізики Канарських островів в Іспанії і його колеги вивчили дані з космічного телескопа Gaia для вимірювання віку зірок в межах 6500 світлових років від Сонячної системи. 

Вони виявили три періоди підвищеного зореутворення, що відбулися близько 5,7, 1,9 і 1 мільярда років тому, а також натяки на ще один епізод зореутворення за останні 70 мільйонів років, який, схоже, триває і сьогодні. Час цих епізодів збігається з тим, коли карликова галактика Стрілець, яка обертається навколо Чумацького шляху, проходить на відстані 26 000 світлових років від нас.

«Коли галактика Стрілець проходить біля Чумацького шляху, вона порушує спокій нашої галактики», — говорить Руїс-Лара. «Це створило ці брижі в щільності галактики, тому деякі області стали щільнішими і почали формувати зірки ефективніше». 

Незважаючи на те, що галактики Стрільця відносно мала — менше, ніж одна десята розміру Чумацького Шляху, — вона, схоже, чинить величезний вплив на формування зірок тут. Навіть наша власна Сонячна система, можливо, зобов’язана своїм існуванням першого проходу близько 5,7 мільярда років тому. 

«Може бути, без галактики Стрілець Сонячна система не існувала б», — каже Руїс-Лара. 

Ці проходи, ймовірно, продовжать відбуватися все частіше, оскільки орбіта Стрільця навколо Чумацького Шляху стає все тіснішою. 

«Вона стає все ближче і ближче, потроху з часом, і, врешті-решт, вона зіллється з Чумацьким Шляхом», — говорить Руїс-Лара.

Проект "Космічне таксі" Ілона Маска

Сьогодні о 23:30 відбудеться запуск пілотованого корабля компанії SpaceX до МКС! Проект «Космічне таксі» реалізовано 👍 

Зворотній відлік до старту розпочато 😉

https://youtu.be/vG-2t6znLU4

Нова галактика

Команда астрофізиків з Австралії та Бельгії повідомила про відкриття нової галактики R5519, яка має незвичну форму. Вони охрестили її «космічним колом вогню».

Галактика R5519 розташована за 10,8 мільярдів світлових років від Землі (для порівняння: наша галактика Чумацький Шлях у діаметрі має 100 тисяч світлових років). За розміром вона, до речі, як Чумацький Шлях, але «дірка» всередині має діаметр у 30 тисяч світлових років.

Саме «коло вогню» утворене із щільного скупчення зірок, які утворюються із частотою, в 50 разів більшою, ніж у Чумацького Шляху.

Дослідники припускають, що така незвична форма в R5519 могла утворитися внаслідок зіткнення з іншою галактикою, а раніше вона мала форму тонкого диска. І справді, поблизу за допомогою телескопа виявили ще одну, меншу галактику.

Саме цей незвичний процес утворення робить R5519 рідкісною галактикою: більшість інших галактик утворюють ту чи іншу форму через внутрішні процеси, а не зовнішнє втручання.

Процес зореутворення

Щоразу, коли повз Чумацький шлях пролітає карликова галактика Стрільця, у нашій галактиці активізуються процеси зореутворення ✨

Життя у Всесвіті

Цікаві висновки представили громадськості вчені. Як виявилося, число планет, на яких в теорії може існувати життя, більше, ніж людей на Землі.

Космос неймовірно величезний, тому там точно є планети, на яких якщо не розвинена життя, то хоча б є примітивна.

Дані висновки були зроблені після численних розрахунків на основі інформації, зібраної і проаналізованої за чотири роки телескопом Kepler, який належить НАСА. Устаткування дозволило вивчити 42 тисячі зірок. На основі цього числа і було розраховано кількість близнюків Землі. Рівень похибки склав 8%.

Всього в Чумацькому Шляху є 200 мільярдів зірок, з яких на Сонце схожі 40-50. Якщо брати позначку в 50, тоді двійників Землі приблизно 11 млрд.

Ходять тут всякі

Чи є у інших зірок планетні системи, подібні до нашої?

Так, одна з таких систем - Kepler-90. За каталогом супутника Kepler, який працював з орбіти Землі в період з 2009 по 2018 рік, було виявлено вісім планет.

Схожість між Kepler-90 і нашою системою включають зірку G-типу, яку можна порівняти з нашим Сонцем, скельні планети, які можна порівняти з нашою Землею, і великі планети, які можна порівняти за розмірами з Юпітером і Сатурном. Відмінності полягають в тому, що всі відомі планети Kepler-90 обертаються відносно близько - ближче, ніж земна орбіта навколо Сонця - роблячи їх, можливо, занадто гарячими, щоб живити життя.

Однак спостереження протягом більш тривалих періодів часу можуть виявити більше холодні планети далі. Кеплер-90 знаходиться на відстані близько 2500 світлових років від Землі, а його зоряна величина 14 видно за допомогою телескопа середнього розміру в напрямку сузір'я Дракона (Драко). Місія з пошуку екзопланет TESS була розпочата в 2018 році, а місії по виявленню екзопланет, заплановані до запуску в наступному десятилітті, включають JWST і WFIRST.

Крапля води, що обертається навколо поліетиленової спиці в умовах мікрогравітації на МКС.
Обертання каплі схоже на обертання планет і супутників, але в цьому випадку працює не гравітація, оскільки маси тіл замалі, щоб створити значущу силу тяжіння. Фізика в цьому експерименті інша. Спиця має статичний заряд, за допомогою якого і притягається крапля.

Венера і Земля

Венера завжди розвернута до нас однією і тією ж стороною

Пограємось?

Сонячна система

Перейшовши за посиланням ви знайдете симуляцію Сонячної системи у реальному часі 

Захоплююче видовище

Місяць, Марс, Сатурн, Юпітер, Чумацький Шлях - нам з Землі здається, що всі планети на одній смузі. 

Таке положення було зафіксовано близько місяця тому, незадовго до сходу сонця, від чорноморського узбережжя Болгарії.

На цьому зображенні по діагоналі видно друга смуга - центральна смуга нашої Галактики Чумацький Шлях.

Image Credit & Copyright: Mihail Minkov

Зіткнення нейтроних зір

25 квітня 2019 року в 520 мільйонах світлових років від нас зіткнулися і злилися дві нейтронні зірки.

Астрономи, що займаються гравітаційними хвилями, зуміли відстежити цю подію.

Колонізація Марса

Вчені з США знайшли район на Марсі, де можливо побудувати просторий, теплий та захищений від метеоритів і радіації прихисток для колоністів.

Вчені заявляють, що майбутнім колоністам доведеться працювати в умовах постійної загрози для життя. І якщо проблему води, їжі й кисню NASA навчилося вирішувати, то з радіацією - складніше. Повністю убезпечити від неї житлові модулі непросто.

Науковці для створення безпечного житла пропонують використовувати особливості ландшафту самого Марса. А саме - будувати колонію на рівнині Еллада, найглибшої низовини планети.

"У неї є низка переваг. По-перше, відносно низький рівень радіації через більш щільний шар атмосфери - на 50% менше, ніж на височинах. А по-друге, на північному сході рівнини розташована Адріатична гора - згаслий вулкан з численними порожнинами, утвореними через лаву, що нерівномірно застигла", - заявляють вчені.

Науковці розрахували, що, живучи всередині цих отворів, колоністи отримуватимуть лише 61,64 мкЗв / день, стільки ж, якби кілька разів на день робили знімок зубів. А це в п'ять разів менше, ніж на поверхні рівнини.

"Також вони захистять від мікрометеоритів, коливань температури й потенційно небезпечних речовин у марсіанській пилюці", - вважають вчені.

Рух Венери та Меркурія

Місячне затемнення, що здивували світ

Нове дослідження провела наукова група на чолі з палеокліматології Женевського університету Себастьяном Гійє. Учений з'ясував причини дивного місячного затемнення в 1110 році. За даними космічного агентства NASA, в Європі сталося сім місячних затемнень в період з 1100 по 1120 роки. Але рівно по середині цього тимчасового інтервалу люди часів Середньовіччя стали свідками «найтемнішого Місяця».

«На п'яту ніч травні зійшла яскраво сяюча Місяць, а потім його світло поступово зменшилася, а як тільки настала ніч, він повністю зник, ні світла, ні кулі - нічого не було видно», - йдеться в «Хроніці Петерборо». 

Йдеться про англійську літопис, яка зараз є в оцифрованному вигляді. З'ясувати причини темного затемнення вдалося завдяки вивченню крижаних кернів. У зразках, взятих у Гренландії, були виявлені сліди аерозолі сірки, що виникає при виверженні вулканів. Як припускає Гійє, частки сірки досягли стратосфери, утворили хмару, яке закрило небо на довгий час.

Раніше багато вчених вважали, що сліди сірки в гренландських льодах - це наслідок виверження ісландського вулкана Гекла, що стався в 1104 році. У середньовіччі цей вулкан називали «воротами в пекло».

Юпітер - заворожує!

Скільки триває рік на інших планетах (в земних днях)

Сонце в майбутньому

Як рухається Земля

Найкрутіше відео, що пояснює все про рух Землі

Як вимірюють надзвичайно великі відстані

Коли ми чуємо, що відстань до небесних тіл складає мільйони кілометрів, постає питання, як вченим абсолютно точно вдалось визначити відстань між космічними тілами? 

День в історії

15 травня: 15 років тому були відкриті супутники Плутона -  Нікта та Гідра.

Два зовнішніх супутники, що одержали назви Гідра (колишній S/2005 P1) і Нікта (колишній S/2005 P2), були відкриті в результаті повторного аналізу фотографій телескопа Хаббл, зроблених у травні 2005 року.
Оскільки альбедо супутників невідоме, досить складно визначити їхні розміри.

Якщо вважати альбедо супутників рівним показнику Харона, то їхні діаметри оцінюють 125 км і 140 км (але можлива похибка вдвічі). Радіус орбіти меншого супутника — 49 тис. км, тобто він перебуває в 2,5 рази далі від Плутона, ніж Харон. Інший супутник рухається орбітою радіусом 65 тис. км. Періоди обертання навколо Плутона становлять близько 11 й 14 діб відповідно (дані приблизні).
Посилання на автора